Чуттєве виконання, що бере за душу - Злата Огнєвіч заспівала для жінок, в яких війна забрала найрідніших: чоловіків, братів, синів, батьків. У новій пісні-сповіді "Як мені бути" та драматичному кліпі на неї співачка передала усю біль втрати, яку сьогодні несправедливо вимушені переживати українки.
На написання пісні Злату Огнєвіч надихнуло щемливе відео, в якому Президент нагороджував українських героїв посмертно. Нагороди вручалися дружинам, донькам та матерям покійних.
«Я дивилась це відео і в грудях все стискалося так, що я відчувала той біль фізично. В очах кожної жінки був нестерпний розпач, сльози, прийняття, безвихідь. Неможливо уявити відчуття наших жінок і пережите ними, вони не менші героїні, ніж їх відважні чоловіки, подвиг яких ми будемо пам'ятати довіку. Усі мужні янголи назавжди залишаються в наших серцях. Я дуже хочу, щоб мої слухачі відчули усі емоції, які я вклала в пісню і відео "Як мені бути", там частина моєї душі» - поділилась Злата Огнєвіч.
Пісня була створена у співавторстві з українським саунд-продюсером MORPHOM всього за декілька зустрічей, записана на одному диханні і зі сльозами на очах. Співачка поїхала на запис до продюсера в інше місто прямо в той момент, коли написала перші рядки пісні:
"Я просто приїхала на вокзал, навіть не розуміючи чи є у продажу квитки, та мені пощастило - в касі залишилося два останніх. До відправлення потягу було 20 хвилин, я взяла квиток і зразу поїхала. Розуміла, що це треба зробити тут і зараз. Для мене було важливо пережиті емоції зразу перекласти на музику, записати не так слова, як відчуття, що були всередині. Разом з MORPHOM всього за один день ми дописали пісню, яка переповнена болем та слізьми. Під час запису я дізналась, що у моєї подруги загинув коханий на війні, і це мене розірвало." - розповіла співачка.
Артистка додала, що більше всього хоче, щоб українські жінки трималися і були сильними, і що зовсім скоро буде перемога.
Cингл "Як мені бути" екранізували в Києві в перші дні зими, від керівництвом режисера Олександра Багазій Від'їжджаючий потяг, що проноситься в кадрі прямо біля Злати Огнєвіч символізує втрачені надії та спогади, що назавжди відправились в минуле.
