Наочні відео з англійської мови в ТікТоку - лише одна з функцій, якою займається відомий блогер та співак TUMAZAR. Протягом декількох років він успішно розвиває свій блог, допомагаючи своїм глядачам вивчати мову в розважальному форматі. Проте, як виявилося, його музичний потенціал був також дуже сильним.
Ти давно ведеш свій тікток-блог в напрямку освіти з англійської мови в розважальному форматі. Чому прийшла ідея стати співаком і почати зовсім інший шлях реалізації?
Співаком я хотів бути завжди, але прямий шлях до цього був утопічним. Так, ти можеш викладати в Instagram свої пісні і ділитися ними з аудиторією, але це дуже довго та частіше за все недієво. Практично жоден лейбл не зацікавлений у починаючих артистах, оскільки в них ще немає своєї аудиторії та певного іміджу, власного стилю. Я не хотів просто співати й танцювати на камеру, а прагнув зробити щось, що відрізняло би мене від інших.
Моя ідея була проста та підступна: я хотів навчити всіх українців англійської мови, аби вони розуміли та підспівували мої пісні. Всім, хто думає над завоюванням своєї аудиторії, блогінг — це один з найкращих шляхів зібрати велику частку слухачів, які внаслідок будуть підтримувати всі ваші релізи.
Хто з музикантів та виконавців найбільше вплинув на твоє музичне ставлення та творчість?
Мені подобається музика 80-х. Коли ми з батьком подорожували містами України, я любив в машині слухати різні хіти тих часів. Ми слухали Scorpions, Depeche Mode. Мамі дуже подобалась АВВА — я вважаю, що це особливий пік і стилістика в поп-музиці. Це основний жанр, який вплинув на мене.
Які проблеми чи виклики ти зустрічаєш, працюючи в музичній та блогерській індустрії?
Найбільша проблема у мене в голові і я намагаюся її нівелювати та позбавитись, це якась психологічна складова залежності від чиєїсь думки. Розважальна індустрія побудована на емоції та певних «гойдалках»: спочатку твоє відео «залетіло», а потім 5 твоїх відосів не залітають; ти вклав у трек дуже мало і він вистрілив, а потім — занадто багато і він просто не зайшов. Звичайно, коли ти отримуєш такі великі стимули і спочатку все йде високо вгору — ось це «нічого» внаслідок дуже сильно впливає на твій емоційний фон і тобі набагато важче балансувати.
Зараз я працюю над тим, щоб вирівнювати свій емоційний фон і абстрагуватись від коментарів, зовнішніх оцінок та будь-яких велетенських емоційних перепадів. Вчуся просто знаходити баланс, аби бути в тонусі, ресурсі і мати змогу створювати нову музику та контент. Я впевнений, що в музичній та блогерській індустрії для мене буде ще дуже багато викликів. Але важливо не впадати в страхи та абсесії, а бути просто психологічно здоровою та врівноваженою людиною.
Чи відчуваєш ти свій вплив на молодь та соціальні проблеми через свою музику?
Я потроху починаю це відчувати, особливо прочитавши багато коментарів під одним з останніх релізів. Наприклад, дівчина написала мені, що вона побачила видео з однією моєю піснею, потім послухала всі інші і для неї вони стали чимось особливо емоційним. Коли у неї поганий настрій — її чоловік знає, що треба привезти якийсь смаколик і увімкнути музику Тумазара. Такі повідомлення для мене є важливим контактом — це дуже надихає і змушує мене зрозуміти, що музика дійсно може мати якийсь вплив на емоції та почуття в якийсь конкретний момент.
Разом з цим я не можу сказати, що мої пісні піднімають на глибокому рівні соціальні проблеми. Це не пісня Джамали ‚1944‘ або останній трек Hosier, де вони своїм текстом та посилом, всією історією відкривають і показують дуже важливі соціальні контексти та проблематику. Вони говорять про це алегоріями, але достатньо таки прямо. Мої тексти досить прості і в них переважно говориться про мої відчуття, переживання.
Яких артистів, з якими ти бажаєш співпрацювати, міг би назвати?
Якщо ми говоримо про аспект створення музики, то мені, напевно, було б більш цікаво співпрацювати з деякими українськими саунд-прoдюсерами для того, щоб пошукати, як можуть злитися наші думки, стилі і, можливо, зробити якісь нові треки разом. Я постійно шукаю свіжі погляди на свою творчість.
Я дуже багато на кого вже поклав око і ми обов'язково з ними ще поспівпрацюємо. До речі, за таким принципом склалася моя співпраця з Антоном Крайновим — це, напевно, одна з моїх найкращих знахідок і знайомств за останні роки. Він допоміг мені зробити дуже багато моїх треків, повністю відчув мої погляди та атмосферу. Ми розмовляємо спільними термінами і він дуже вплинув на мою творчість, я це дуже ціную. Сподіваюся, що таких людей на моєму життєвому та творчому шляху буде траплятися все більше і більше.
Яких артистів чи групи в Україні ти можеш виділити, які в тебе викликають відчуття гарного смаку в музиці?
Їх десятки (якщо не сотні), тому було б недоречно перелічувати майже всіх сучасних українських артистів. Я виділю своїх фаворитів: у дитинстві обожнював Гайтану. У неї неймовірна кількість україномовних хітів з нереальним голосом, інтонуванням і харизмою. У той час для мене було шоком, наскільки прогресивно вона звучала та виглядала. Вся творчість Гайтани – історичний та знаковий продукт.
Серед сучасних артистів назву гурт Latexfauna. Мені подобається їх стиль, звучання та пост-іронічне ставлення до всього, що відбувається у них в музиці, житті та відеокліпах.
Ці виконавці дуже різні, тому що Гайтана –- це дуже професіонально витончена, майстерна музика. Latexfauna не менш професіональні та майстерні, але в їх музиці більше якогось гумору та дивних емоцій. Люблю таке.
Як би ти описав свій стиль і як він відрізняється від інших виконавців?
Мій стиль дещо романтично-депресивний, але в той самий час веселий і дурненький. Мені здається, що десь я більш абсурдний і одночасно романтичний, це відрізняє мене від інших артистів. Психологічно люди люблять таке, тому що драма стає більш драматичною та цікавою, коли там присутні жарти, а комедія більш цікавою та зворушливою, коли є ліричні моменти. Я намагаюся комбінувати ці два образи, аби давати максимально глибоку картинку.
Наприклад, мій трек In The Dark відображає моє ставлення до Всесвіту сьогодні. В моїх очах він здається в міру веселим і злегка тривожним.
А от моя пісня JULY, яка вийшла сьогодні, для тих, хто одним спекотним літом ризикнув закохатися та пірнути у це почуття з головою. Так, що зносить дах, ніби летиш з парашютом на скаженій швидкості і будь що буде.
Слухати: https://tumazar.fanlink.to/july
У своєму фейсбуці, відомий організатор заходів Serhiy Nekleva написав про тебе: «він створює музику для одних, картинку для інших, а його особистий бренд, взагалі не потрапляє ані в першу, ані в другу категорію». На яку аудиторію та ринок ти створюєш свій контент і чи знаєш ти портрет свого основного глядача?
Я дійсно погоджуюсь з багатьма тезами Сергія. Це дуже класно — потрапити в серце своєї аудиторії від 11 до 25 років, коли вони найбільш схильні до прослуховування музики та асоціюють її з якоюсь важливою складовою свого життя, переживають свої перші емоції кохання, перемоги та втрати… Ти і твоя музика в цей час разом з ними, назавжди закарбовується в їхніх серцях. Я потрапляю в такий ранг. У мене вже є певні статистичні дані і я можу на них подивитися: в ТікТоці, наприклад, у мене більше 55% аудиторії — люди, молодші 25 років. Тобто саме та аудиторія, про яку говорить Сергій. Це більше 200.000 людей, яким разом зі мною подобається вчити англійську мову і розбирати меми, англійські пісні і слухати мою музику, підтримувати мене. Те, що мій особистий бренд і музика змогли зацікавити людей, старших за 25 років, особливо у Фейсбуці - це неймовірно. Разом з тим, для мене немає нічого дивного і феноменального в цьому.
Якщо ми подивимось зараз на ТікТок, то зрозуміємо, що у покоління Z і у мілленіалів є багато чого спільного. У культурному плані це виражається в трендах ТікТоку. Якщо ви зараз зайдете в трендові звуки, то знайдете там не тільки супер-сучасні треки в стилі Billie Eilish. Там дуже багато популярних пісень гурту I monster, Timberland i Timberlake. Це все хіти, яким вже по 20-30 років, але вони неймовірно популярні. Їх завантажує молодь, під них танцюють п'ятнадцятирічні діти і ця музика стає вірусною. ТікТок і його трендові звуки змішали всі покоління. Ще рік тому, після виходу «Дивних Див», мережу розірвали «тіктоки» під Kate Bush - Running Up That Hill. Це пісня, яку слухала ще моя мама. Ось так, через 40 років вона знову стає мегапопулярною.
Сьогодні все змішалося і, як на мене, немає такої велетенської сепарації по вікових категоріям. Варто згадати неймовірний кейс — приклад Степана Гіги, який залетів в ТікТоці з його треком «Яворина». Хто б міг подумати декілька років тому, що 13-річний підліток буде йти на концерт Степана Гіги.
Думаю, якщо ви робите дійсно мелодійну, гарну та якісну музику разом з візуалом, який буде дещо канонічним і базуватиметься на чомусь «загальнолюбному» — воно буде відгукуватись у людей скрізь покоління. Така історія дійсно може подорожувати платформами: від молодого ТікТоку до більш дорослого та досвідченого Фейсбуку, скрізь покоління та вік. Я не маркетолог і ніколи не зосереджувався на чистих цифрах. Я просто роблю те, що мені дуже подобається і в чому я відчуваю себе органічним.
Зараз виник бум штучного інтелекту та технологій, пов’язаних з ним. Чи використовуєш ти ці сучасні технології в своїй творчості?
Я використовую штучний інтелект для створення образів і деяких картинок розкадровки для кліпу, як от у відеороботі In The Dark. Це значно поліпшує процес створення візуалу: коли ви розмовляєте і показуєте один одному на пальцях, яку голову зайця ви хочете — це одне, а коли ви її зробили спочатку в штучному інтелекті і намагаєтесь її відтворити, це вже інша розмова. ШІ дає гарну основу для фінального продукту. Я сподіваюся, що в майбутньому його також можна буде використовувати у музиці.
ШІ — це неймовірний інструмент, яким ви все одно повинні будете навчитися користуватися. Як на мене, протистояти новітнім технологіям і розвитку нашого людства — безглуздо. Необхідно адаптуватися і вчитися цим користуватися максимально ефективно для того, аби виходити на новий рівень.
Твоя творчість виглядає як театр одного актору (в гарному сенсі). Чи справді ти робиш все сам від ідеї, до реалізації?
Я ніколи не казав, що все роблю сам — це неможливо, можна з розуму зійти або робити одну задачу 100 років. Я максимально уважно шукаю однодумців, які зі мною будуть творити в одному напрямі і дуже задоволений командою, яка мене зараз оточує. З ними я можу розвиватися як в музикальному плані, так і у візуальному, в маркетингових рішеннях. Я задаю траєкторію і напрям, але реалізовую все виключно з командою.
Картинка твоїх кліпів виглядає дуже професійною — від якості зображення, то візуальної складової, костюмів. Звідки ти знаходиш фінансування, чи тобі хтось допомагає?
Мені приємно, що ви помічаєте певні зміни в порівнянні з першим кліпом і те, що картинка стає більш професійною. Щодо фінансування - я довго вже працюю і репетитором з хімії і репетитором з англійської мови. Я людина економна, вмію відкладати гроші і особливо нікуди не витрачаю їх. Звичайно, що з розвитком мого блогу та кар’єри артиста, в мене поступово збільшуються рекламні інтеграції, тому з часом загальна картинка та якість саунду лише поліпшуватимуться.
А поки мій підхід — багато працювати та бути достатньо економним. І, звичайно, велетенське дякую моїм друзям, які входять в моє становище і роблять мені таку неймовірну красу не за всі гроші світу. Без друзів мої відеороботи коштували б значно дорожче.
Якщо тобі запропонує продюсер співпрацю, чи розглядаєш ти таку можливість свого розвитку, або це пережиток старого формату музичних відносин?
Своїми думками та почуттями я схиляюсь до того, аби через 10 років самому спробувати когось продюсувати, аніж бути чиїмось продюсерським проектом. Я в цьому переконувався вже багато разів, це точно не моя історія. Але я розумію, що є дуже багато талановитих людей, для кого продюсер — це єдиний шлях.
Зараз ти продовжуєш активно створювати освітні відео з англійської в тікток. Чи може так статися, що ти припиниш цим займатися і повністю поринеш в музику?
Я не збираюся покидати блогерство, це абсолютно мій формат і я чудово себе в ньому почуваю. Мені багато чого є розвивати в цьому форматі. Я дуже багато чого можу дати своїй аудиторії в цьому форматі, обожнюю своїх студентів і всіх людей, які мене дивляться. Для мене це такий самий пріоритет, як і музика.
Автор: Роман Горбун
